Ладанська громада
Чернігівська область, Прилуцький район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Коротка історична довідка про Ладанську територіальну громаду

Дата: 09.12.2021 22:00
Кількість переглядів: 84

Ладанська територіальна громада створена в лютому 2020 року. До її складу входить селище міського типу Ладан і 6 сіл: Подище, Івківці, Голубівка, Красляни, Лиски, Рибці.

Селище Ладан – одне з найдавніших сіл Прилуччини. Назва Ладин походила від старослов’янського бога Ладо. Перша документальна згадка - 1603 рік, коли було засновано Ладанський Покровський монастир. Після революції

його було ліквідовано, а в жовтні 1928 р. - трудова комуна ДПУ УРСР для молодих правопорушників, що залишилися без притулку. Через 10 років комуна була перетворена на державне підприємство         –          завод

«Протипожежного устаткування». Нині ТОВ ПК «Пожмашина» - єдине підприємство в державі з виробництва     протипожежної спецтехніки. Завод є візитівкою Ладану.

На території сучасної громади функціонував ще один завод – цегельний.

Однак наразі він припинив своє існування. Серед закладів освіти була лише початкова школа, але закінчували її далеко не всі. Також в Ладані було єпархіальне жіноче училище для дітей духовенства. 

Село Подище. У XVI-XVII ст. повністю спалено ратними Б. Годунова. Нові згадки про село з’являються 1656 р., коли для врегулювання конфлікту між Ладанським і сусідніми монастирями Петро Дорошенко призначив комісію, в якій Подище представляли Пилип Білоцерковець. Місцеві жителі стверджують, що назва села пішла від слова «подол». Однак історичних доказів цього факту не знайдено. Гордістю села є Михайлівська церква, збудована приблизно 1666 року. За часів радянської влади ця дерев’яна церква була закрита, але не зруйнована. Відновлена в часи незалежної України.

Перші згадки про село Івківці з’явилися у 1629 році, але тоді ще під назвою Івці. За переказами місцевих на кутку Пастухи поселився пастух Івко і з того часу ця місцевість почала називатися Івці. Більшість населення Івківців належало до козаків. Місцеві жителі стали ініціаторами освячення джерельця, яке розташоване в парку поміщика Вахримєєва. Саджанці для цього парку завозили з Європи - аналогів немає ні в Умані, ні в Тростянці. Колись у парку був каскад ставків з плаваючим острівцем, де полюбляли відпочивати пани. Гордістю івківчан є парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва XVIII ст. та хрестоподібна церква, заснована у 1773 році.

Мальовниче село Голубівка. Його назва походить від прізвища козака Михайла Голуба. За переказами Голубівка була козацьким селом. Його підковою оточують яри, назви яких походять від прізвищ хазяїв, які обробляли голубівську землю. На території села збудована церква на честь Святого Іоана Златоуста, згадки про яку датуються 1770 роком.

Першими поселенцями сучасного села Красляни були 10 жителів м. Красного, які оселились в ярах після розгрому їхнього міста татарами (приблизно 1085 р.). Утікачів назвали "десятенками", а рід їхній живий і до наших часів. Про войовничість краслянців свідчать факти: у XVI ст. в Краслянах вибухнуло повстання проти польського магната - землевласника Вишневецького. А у 1648 році у визвольній боротьбі проти польських загарбників брала участь Краслянська сотня козаків, яка була складовою частиною Прилуцького полку.

Красляни - одне з наймальовничіших сіл громади. Недаремно місцеві жителі називають його «маленькою Швейцарією». З 1992 року у селі почала функціонувати Свято-Михайлівська церква. А з 2019 року – створений цікавий для дорослих та дітей туристичний маршрут з відвідуванням музею побутового вжитку, родинної пасіки сім’ї Зубків та канатного містечка.

Рибці. Село знаходиться на правому березі річки Удай. Уперше згадується в 1629 році. Назва пішла від того, що рибалки постійно продавали рибу на ринку м. Красного. Жителів називали рибчунами або рибчонами, а село - Рибці.

Між селами Іванківці та Дігтярі в р. Удай впадає річка Лісогір. На правому березі проти притоки Лисогору є крутий берег, що має назву «Лиса Гора». За переказом старожилів, на схилах цієї гори починали селитися перші поселенці. Звідси назва села – Лиски. За архівними даними Лиски засновано в XV ст.

Ладанська об’єднана територіальна громада створена в лютому 2020 року. До її складу входить селище міського типу Ладан і 6 сіл: Подище, Івківці, Голубівка, Красляни, Лиски, Рибці.

Селище Ладан – одне з найдавніших сіл Прилуччини. Назва Ладин походила від старослов’янського бога Ладо. Перша документальна згадка - 1603 рік, коли було засновано Ладанський Покровський монастир. Після революції

його було ліквідовано, а в жовтні 1928 р. - трудова комуна ДПУ УРСР для молодих правопорушників, що залишилися без притулку. Через 10 років комуна була перетворена на державне підприємство         –          завод

«Протипожежного устаткування». Нині ТОВ ПК

«Пожмашина» - єдине підприємство в державі з виробництва     протипожежної

спецтехніки. Завод є візитівкою Ладану.

На території сучасної громади функціонував ще один завод – цегельний.

Однак наразі він припинив своє існування.

Серед закладів освіти була лише початкова школа, але закінчували її далеко не всі. Також в Ладані було єпархіальне жіноче училище для дітей духовенства.

Гордістю ладанчан є відомі земляки-діячі культури: заслужений артист України Б. Харитонов, композитор М. Збарацький, режисер театру В. Булатова.

Село Подище. У XVI-XVII ст. повністю спалено ратними Б. Годунова. Нові згадки про село з’являються 1656 р., коли для врегулювання конфлікту між Ладанським і сусідніми монастирями Петро Дорошенко призначив комісію, в якій Подище представляли Пилип Білоцерковець. Місцеві жителі стверджують, що назва села пішла від слова «подол». Однак історичних доказів цього факту не знайдено. Гордістю села є Михайлівська церква, збудована приблизно 1666 року. За часів радянської влади ця дерев’яна церква була закрита, але не зруйнована. Відновлена в часи незалежної України.

Перші згадки про село Івківці з’явилися у 1629 році, але тоді ще під назвою Івці. За переказами місцевих на кутку Пастухи поселився пастух Івко і з того часу ця місцевість почала називатися Івці. Більшість населення Івківців належало до козаків. Місцеві жителі стали ініціаторами освячення джерельця, яке розташоване в парку поміщика Вахримєєва. Саджанці для цього парку завозили з Європи - аналогів немає ні в Умані, ні в Тростянці. Колись у парку був каскад ставків з плаваючим острівцем, де полюбляли відпочивати пани. Гордістю івківчан є парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва XVIII ст. та хрестоподібна церква, заснована у 1773 році.

Мальовниче село Голубівка. Його назва походить від прізвища козака Михайла Голуба. За переказами Голубівка була козацьким селом. Його підковою оточують яри, назви яких походять від прізвищ хазяїв, які обробляли голубівську землю. На території села збудована церква на честь Святого Іоана Златоуста, згадки про яку датуються 1770 роком.

Першими поселенцями сучасного села Красляни були 10 жителів м. Красного, які оселились в ярах після розгрому їхнього міста татарами (приблизно 1085 р.). Утікачів назвали "десятенками", а рід їхній живий і до наших часів. Про войовничість краслянців свідчать факти: у XVI ст. в Краслянах вибухнуло повстання проти польського магната - землевласника Вишневецького. А у 1648 році у визвольній боротьбі проти польських загарбників брала участь Краслянська сотня козаків, яка була складовою частиною Прилуцького полку.

Красляни - одне з наймальовничіших сіл громади. Недаремно місцеві жителі називають його «маленькою Швейцарією». З 1992 року у селі почала функціонувати Свято-Михайлівська церква. А з 2019 року – створений цікавий для дорослих та дітей туристичний маршрут з відвідуванням музею побутового вжитку, родинної пасіки сім’ї Зубків та канатного містечка.

Рибці. Село знаходиться на правому березі річки Удай. Уперше згадується в 1629 році. Назва пішла від того, що рибалки постійно продавали рибу на ринку м. Красного. Жителів називали рибчунами або рибчонами, а село - Рибці.

Між селами Іванківці та Дігтярі в р. Удай впадає річка Лісогір. На правому березі проти притоки Лисогору є крутий берег, що має назву «Лиса Гора». За переказом старожилів, на схилах цієї гори починали селитися перші поселенці. Звідси назва села – Лиски. За архівними даними Лиски засновано в XV ст.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь