НЕМОЖЛИВО ЗАГОЇТИ БІЛЬ ТА ГІРКОТУ ВІД ВТРАТИ

Щербаков Андрій Юрійович
(06.07.1974 - 03.04.2023)
НЕМОЖЛИВО ЗАГОЇТИ БІЛЬ ТА ГІРКОТУ ВІД ВТРАТИ
Мій тато не повернеться додому...
Він — ангел, і тепер — на небесах...
Я вдячний Богу за такого тата!
Як жаль, що він тепер лиш у думках.
Ніколи не візьме мене на руки
І пісню він уже не заспіва.
Я вдячний долі за такого тата!
Як жаль, що він тепер лиш спогляда..
Сумна новина знову надійшла в громаду вже 3 квітня 2023 року. На щиті повертався додому мужній воїн Андрій Щербаков, 1974 року народження. Народився Андрій в селищі Ладан Прилуцького району Чернігівської області.
З 1981 р. навчався у Ладанській середній школі, після закінчення якої був призваний до лав армії та сслужив у місті Чоп.
Довгий час працював зварювальником в ТОВ «Пожмашина». У 1995 р. одружився. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 25 лютого 2022 р. пішов добровольцем та став на захист України.
Загинув 03 квітня 2023 року на Сході країни від ворожої снайперської кулі. Попрощалися з героєм 8 квітня 2023 року в селищі Ладан. У Андрія залишилася дружина та двоє прекрасних дітей.
Він назавжди залишиться в серцях земляків доброзичливим, усміхненим, чесним, порядним, відповідальним, великим патріотом України.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі.

