Фото без опису

БІЛИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

(03.04.1985 -22.05.2026)

СВІТЛИЙ СПОМИН ПРО ВОЇНА-ЗЕМЛЯКА

Скільки ще сліз доведеться виплакати українським матерям… Скільки ще чорних звісток принесе нам ця війна… Щодня наша земля здригається від болю втрат, а серця людей стискаються від невимовної скорботи…

Сьогодні Ладанська територіальна громада знову у жалобі… Ми зібралися тут, щоб провести в останню земну дорогу ще одного вірного сина України, мужнього воїна, який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави.

Сьогодні громада прощається із жителем села Подище, відважним захисником України, старшим стрільцем-вогнеметником третього механізованого відділення першого механізованого взводу першої механізованої роти другого механізованого батальйону військової частини Білим Володимиром Миколайовичем.

Володимир Миколайович Білий народився 3 квітня 1985 року в селі Подище. До 9-го класу навчався в Подищанській школі, а 10-11 класи закінчував в селищі Ладан. Середню професійну освіту здобув у Прилуцькому гідромеліоративному технікумі за спеціальністю електрик, після чого був призваний на військову строкову службу до Національної гвардії України.

Після служби працював у столиці. У 2015 році, як справжній патріот своєї країни, брав участь в антитерористичній операції на сході України.

11 квітня 2025 року Білий Володимир Миколайович мобілізований до Збройних Сил України.

Побратими згадують його як надійного товариша, який ніколи не підводив і до останнього подиху залишався вірним присязі.

Білим Володимир Миколайович, який був відданий військовій присязі на вірність українському народу, захищаючи батьківщину, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, 22 травня 2026 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу одного з населених пунктів Донецької області. …

З невимовним болем та жахливим розпачем залишилися найрідніші Володимира: мама Марія, батько Микола, син Антон…

Світлий спомин про Білого Володимира Миколайовича – надійного сина, люблячого батька, вірного друга та відважного бійця – назавжди залишиться в наших серцях і літописі Ладанської територіальної громади…

Війна забирає від нас справжній цвіт нації – молодих, мужніх, справжніх патріотів України. Але Герої української землі не вмирають… Вони назавжди залишаються у пам’яті народу, у шелесті прапорів, у тиші рідних вулиць, у наших молитвах та серцях…