Фото без опису

БОРСУК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

(10.10.1998-31.08.2025)

 

НІЩО НЕ ЗМІНИТЬ ПАМ’ЯТЬ ПОКОЛІНЬ…

Пам’ять - вічна, мов зоряне коло

Час від часу вертає назад,

За минувших років частоколом

Бачу постаті вбитих солдат.

Ніщо не змінить пам’ять поколінь, які пережили війну. Ніколи не згасне подвиг тих, хто загинув за свободу та незалежність рідної землі.

Борсук Олександр Олександрович - народився 10 жовтня 1998 року в селищі Ладан Прилуцького району Чернігівської області.

З 2005 по 2015 роки навчався у школі рідного селища, а також місті Прилуки.

Відразу після закінчення школи пішов працювати охоронцем в організацію з охорони об’єктів, потім – машиністом розмельного устаткування цеху виготовлення комбікормів у сільськогосподарське товариство «Журавка», після цього – стропальником у промислову компанію «Пожмашина».

Олександр був опорою для своєї сім’ї, особливо – для хворої матері, за якою доглядав до останніх днів її життя. Після смерті найріднішої людини, у січні 2022 року Олександр взяв на себе відповідальність перед братом Богданом, ставши його опікуном, подарувавши йому турботу та тепло…

У червні 2025 року Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України: солдат, стрілець-помічник гранатометника першого десантно-штурмового відділення, третього десантно-штурмового взводу, 12 десантно-штурмового батальйону.

Олександр був відкритою і щирою людиною, завжди дослухався до порад, був помічником і опорою родини. Для брата він був єдиною надійною опорою та підтримкою, маяком на життєвому шляху, порадником, батьком і другом. Для своєї донечки був люблячим батьком, цінителем сімейного вогнища, еталоном порядності, мужності, витривалості, щирості. Для товаришів і ровесників назавжди залишиться хорошим другом, тим, який допоможе у скрутну хвилину. Таким був і для бойових побратимів – незамінним, готовим до виконання завдання високого ступеня складності. У нашій пам’яті Саша назавжди залишиться позитивним, життєрадісним, з легкою посмішкою на вустах.

Загинув 31 серпня 2025 року, виконуючи бойові задання поблизу населеного пункту Садки Сумського району Сумської області.

Біль і скорбота огорнули не лише рідних Олександра, а всіх, хто його знав. Його пам’ятатимуть як привітного сусіда, вірного товариша, щирого однокласника.

У Олександра залишились дружина Дар’я, маленька донечка Мілана, батько, сестра та брат.

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати.