Та нація, яка не пам’ятає своєї історії, свого минулого − не має майбутнього. Тому ми повинні обов'язково пам'ятати, знати, робити висновки з тих подій, які відбувалися, і не залишатися байдужими.

Кифоренко Сергій Петрович, 24.11.1971-05.04.2023, позивний «КІФ»

Не встигла громада оговтатися від сумної звістки, як знову втрата… Сергій Кифоренко. Народився Сергій у селі Тридуби Первомайського району Миколаївської області у 1971 році.

З 1978 по 1988 рр. навчався у Тридубській загальноосвітній школі №1.

З 1988 р. навчався в Одеському технікумі на кафедрі метрології та стандартизації – спеціальність «Електрик».

З 1989 по 1991 рр. проходив строкову службу у Ташкенті. Повернувшись, працював помічником дільничного в селі Журавка Варвинського району, начальником охорони в орендному заводі ТОВ «Пожмашина», охоронецем в управлінні бурових робіт (УкрНафта).

Мав дружину та двох синів.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України в 2022 р. Сергій був мобілізований до лав ЗСУ при 119 окремій бригаді територіальної оборони 164 батальйону м. Прилуки та став на захист України. 

Загинув 4 травня 2023 року в селі Білогорівка Бахмутського району Луганської області.

Нехай наша пам'ять буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості пожертвував собою. Вічна слава Герою та співчуття рідним....

 

 

Пробач мені, мамо, за те, що загинув,

За те, що поліг на кривавій війні.

За те, що одну на всім світі покинув,

Благаю, пробач, моя мамо, мені!

Пробач, що не буде у тебе онуків,

Що вже не почую дзвінких солов'їв,

За те, що країна, у кро'ві і муках,

Щоденно втрачає найкращих синів..

 

Руденко Андрій Олегович. 08.04.1999 - 08.05.2023, позивний "Добриня"

Страшною втратою в громаді стала загибель Андрія Руденка, 1999 року народження. Своє коротке 24-річне життя Андрій провів в Ладані. З 2005 по 2016 рр. навчався у Ладанській гімназії, після закінчення якої вступив до Київського міського медичного коледжу.

Мав батьків та сестру. Власну сімю навіть не встиг створити, адже став на захист Батьківщини.

 8 травня 2023 року його життя трагічно обірвалося. Попрощалися з героєм в рідному селищі 27 травня.

Мужній, самовідданий, щирий та відвертий, відповідальний, завжди готовий прийти на допомогу, справжній чоловік та українець. Саме таким запамятали Андрія Руденка рідні, друзі, близькі та односельчани. Вічна пам'ять герою.

Жижка Владислав Вікторович,  26.03.1995 - 31.07.2023

       Сум та скорбота знову відгукується пекучим болем в серцях ладанчан. Знову втрата… 31 липня 2023 року в результаті мінометного обстрілу по позиції відділення в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області загинув Жижка Владислав Вікторович.  Владислав народився в Ладані 1995 року. Закінчив Ладанську гімназію, а згодом – Ладанську філію  Прилуцького професійного ліцею.

Нелегка доля випала Владиславу у житті. Вихованням його та маленької сестрички займалася бабуся. Жили скромно, але чесно. Владислав був єдиною опорою в сімї, тому й залишився після строкової служби служити за контрактом. У 2019 році був звільнений в запас. Він навіть не встиг створити власну сімю, бо знову був змушений стати на захист держави. Не міг стояти осторонь, коли ворог руйнує наші міста, вбиває українців.

 24 лютого 2022 року Владислав пішов воювати, став командиром бойової машини, командиром 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини.

Прощалися з героєм 3 серпня 2023 в Ладані. У памяті рідних Владислав назавжди залишиться красивим, щирим, мужнім воїном. Він крокуватиме з нами, але іншою дорогою, іншими стежками. Вічна пам'ять герою!

Аверкін Віталій Олександрович, 07.07.1975 - 30.09.2023

Поки верстався цей номер до Ладанської територіальної громади летіла ще одна сумна звістка про загибель героя з села Рибці - Аверкіна Віталія Олександровича.

Народився Віталій 7 липня 1975 року в селі Рибці. Навчався у Краслянській загальноосвітній школі, а пізніше – в Гідромеліоративному технікумі (зараз «Прилуцький технічний фаховий коледж») в місті Прилуки.

У 1993 році був призваний на строкову службу в місто Ялта АР Крим. Після проходження служби працював в Державній охоронній службі.

Але 12  січня 2021 року був прийнятий до лав Збройних Сил України і там зустрів цю страшну та криваву війну.  Віталій став на захист нашої держави і влітку 2023 року був поранений на фронті. Пройшовши реабілітацію, незважаючи на свій стан, герой прагнув якнайшвидше повернутися до побратимів і продовжувати виконувати обовязок перед Батьківщиною.

Однак вже 30 вересня 2023 року, виконуючи свій службовий обов’язок, cтарший стрілець, оператор механізованого відділення механізованого батальйону, солдат військової частини А 1815 Аверкін Віталій трагічно загинув в районі населеного пункту Керамік Покровського району Донецької області.

           Не встиг Віталій створити власну сімю, але дуже любив своїх рідних дівчат: сестру Олену, маму Валентину і бабусю Ніну. У скорботі вся Ладанська територіальна громада разом з рідними Віталія.  Дякуємо військовослужбовцю за Україну і за те, що віддав життя, захищаючи нас і нашу свободу.

Пам’ять про них – це наш біль і наша гордість за те, що мали честь жити з ними в одній країні. До останнього подиху вони залишилися вірними кожному слову Військової присяги. На прикладі їхніх героїчних вчинків будуть виховуватися багато поколінь українців – відважних, гордих, сміливих, вільних і щасливих мешканців незалежної країни, заради квітучого майбутнього якої патріоти віддали своє життя…

Вічна пам’ять мужнім захисникам Вітчизни!

Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях.

 Слава Героям - героям нашої Ладанської громади, справжнім героям України!