ДУБИНСЬКИЙ ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

ДУБИНСЬКИЙ ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

(17.06.1978-26.07.2024)

Століттями Україна бореться за свої Волю і Незалежність. Роки боротьби українського народу проти збройної агресії російської федерації. Окуповані території. Зруйновані міста. Втрачені долі. Тисячі загиблих, імена яких навіки будуть викарбувані у душі нашого народу…

На превеликий жаль, уже 16 мужніх і відважних воїнів, представників нашої громади, полягли на полі бою, захищаючи територіальну цілісність своєї держави.

Сьогодні над нашою громадою знову тиша… Але не та, що про спокій… А та, що про втрату… Та, яка огортає груди болем та стискає все тіло...

     Дубинський Олег Володимирович – народився 17 червня 1978 року в місті Прилуки. Навчався в Прилуцькій загальноосвітній школі №6, яку успішно закінчив у 1995 році.

Служити до армії, після закінчення школи, Олег не пішов, оскільки він став опорою для своєї хворої матері, за якою йому довелося доглядати.

З 1999 по 2009 роки Олег працював ізолювальником третього розряду в будівельно-монтажному цеху «ЧернігівНафтоГазу».

З 2010 року працював у будівельних організаціях міста Київ та Київської області.

Понад усе в житті любив своїх дітей – синів Володимира та Владислава.

09 серпня 2023 року був мобілізований Житомирським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Вогнеметник другого вогнеметного відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Олег Володимирович Дубинський загинув за Україну 26 липня 2024 року, з честю та гідністю виконуючи бойові задання поблизу населеного пункту Тимофіївка Покровського району Донецької області.

Це величезна втрата для всіх нас… Ми пам’ятаємо кожного Героя та вшановуємо їхню пам’ять. Ми завжди шануватимемо подвиг наших мешканців, які віддали за нескореність України найцінніше! Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них. Вічна пам’ять і слава всім, хто поклав життя за волю, за Незалежність і свободу України!